Книга «Травник»
Алєксєєв О.І., Гвоздецький П.І., Сушко Л.П., Філь В. М.
ФІТОТЕРАПІЯ КАРПАТСЬКОГО КРАЮ
Трускавець, 2010
ПЕРЕДМОВА
Рослинний світ Карпатського краю – величезна скарбниця природи, безмежне лікувальне багатство і царство неповторної краси. Надзвичайно бентежить те, що деякі види рослин, які є цінною лікарською сировиною, малопоширені в Карпатах і навіть перебувають на межі повного зникнення. “Зелена аптека” значно вичерпалася внаслідок поступового розвитку тих процесів, які відбуваються в самій природі. Рідкісними видами можна вважати реліктові рослини, тобто такі, які збереглися 5 минулих геологічних епох і дійшли до наших днів крізь сотні тисяч, а то й мільйонів років. До них належать такі лікарські рослини: вовчі ягоди Софії, відкасник татарниколистий, цибуля пряма, підмаренник застарілий. Чимало рідкісних лікарських рослин є й серед ендемів – видів, поширених лише на певній території й відсутніх в інших регіонах Землі. Прикладами ендемічних рослин Карпат є: анемона розлога, деревій голий та інші. Однак багато рослин, які використовуються в народній і традиційній медицині, стали надзвичайно рідкісними і навіть зникаючими внаслідок непродуманої діяльності людини. Усі ці види рослин, запаси яких значно зменшилися, потребують особливої охорони.
Охорона рідкісних і зникаючих лікарських рослин – це важливий аспект сучасної загальної й на сьогодні надзвичайно болючої та актуальної проблеми – збереження природи в цілому, охорони і раціонального використання цієї першооснови існування людства. Слід мати на увазі, що зникнення рідкісних видів и всебічно, ще не до кінця “зелена аптека” розкрила свої таємниці. Хто знає, які цінні властивості приховують рослини? Недаремно один вчений сказав, що ми живемо на планеті серед знаків запитання, які щедро і повсюдно поставила перед людиною природа. Однак завдяки наполегливій і цілеспрямованій науковій праці та пошукам рослинний світ поступово розкриває свої таємниці перед людиною.
Написання монографії – результат 15-ної практики та спостережень у ході яких було проаналізовано та узагальненно численні літературні джерела та власний досвід. Монографія допоможе лікарям, фармакологам, фармацевтам, а також студентам ВНЗ, які хочуть зберегти своє здоров’я. Буде також цікавою і корисною для широкого кола читачів.
Автори будуть щиро вдячні за можливі зауваження та побажання, які можуть виникнути під час користування цим виданням.“зеленої аптеки” призведе до втрати людиною багатьох цілющих ліків. Здоров’я людини – в її руках, тому непродумане, нераціональне ставлення до лікарських рослин негативно відіб’ється на стані людської життєдіяльності. Доречно згадати вислів грецького вченого Хірофелеса (близько 300 років до н.е.): “Коли немає здоров’я – мудрість мовчить і мистецтво не народжується, сила спить, багатство непотрібне і розум безсилий”.
Сьогодні незаперечно зрозуміло, що вплив навколишнього середовища з його чорнобильським спадком, перенасиченням отрутохімікатами, канцерогенами та ще всілякою “багатономенклатурною” нечистю призвів до неадекватних проявів людського організму у відповідь на дію хімічних фармпрепаратів (маємо навіть і рукотворний імунодефіцит). Лікарі все більше стикаються з несанкціонованою, так би мовити, дією ліків. Тому час вертатися до природи новою дорогою, по новій спіралі пізнання – у світлі врятування людини. Природа відкриває свої обійми тим, кому дороге власне здоров’я і віддячує за виявлену турботу цілющими ліками, що, на нашу, характеризуються цілим рядом переваг порівняно з різного роду хімічними синтетичними препаратами. Зберегти таке вкрай необхідне людині здоров’я й водночас заощадити кошти допоможуть натуральні ліки природного походження. Саме тому у системі “Людина – Природа – Здоров’я” рослинам належить важлива роль.
Ще первісна людина змушена була надавати собі медичну допомогу при травмах і хворобах. При цьому вона зверталася до самої природи – до світу рослин насамперед, оскільки століттями харчувалася рослинною їжею. Збагнувши з часом певні властивості рослин, вирізняла серед них їстівні й отруйні. Поступово накопичувалися відомості про їхню дію на організм, приходило розуміння того, що лікує, а що завдає шкоди. Так почала розвиватися народна медицина, така ж давня, як і людство, адже коріння її сягають доісторичних часів [2]. Вона являється великим і поки що не до кінця дослідженим надбанням народу. Багатство це нагромаджене багатовіковим людським досвідом. Кожен народ має (як і свою культуру) свою фітотерапію, зі своїми особливостями, своєю історією, своїми методами лікування, що вироблялися століттями, і численним набором рослин. Звичайно ж, скільки на світі народів, стільки й гілок та гілочок на сформованому впродовж людської цивілізації розкішному дереві фітотерапії.
Велика кількість лікарських рослин ще не досліджена науковцям